Дорога
Алея сфінксів: від Карнака до Луксорського храму
Церемоніальна дорога, яка колись з'єднувала два великі храми: як її віднайшли і чому освітлена алея Луксора стане чудовим доповненням до вечора в Карнаку.
Оберіть свій вечір у Карнаку ↗Швидка відповідь
Алея сфінксів, яку також називають Дорогою баранів, — це процесійна дорога завдовжки близько 2,7 кілометра, що з'єднує храм Карнак із Луксорським храмом і обабіч якої височіють статуї сфінксів і бараноголових істот. Її відкривали поетапно, а 25 листопада 2021 року вона знову стала доступною для відвідувачів після понад семи десятиліть реставраційних робіт.
Проспект з першого погляду
| Алея сфінксів, Луксор | |
|---|---|
| З'єднує | Храм Карнак і Храм Луксор |
| Тривалість | Близько 2,7 кілометра, за даними Вікіпедії |
| Облямований | Сфінкси з людськими головами та статуї з баранячими головами |
| Розпочато | У Новому царстві |
| Завершено | У пізній період, за правління Нектанеба I з 30-ї династії |
| Статуї | Загалом 1 057 під час повторного відкриття 2021 року: 807 сфінксів і 250 з баранячими головами |
| Перші сліди знайдено | 1949 рік, поблизу Луксорського храму |
| Знову відчинено | 25 листопада 2021 року після реставрації |
Дорога для богів і королів
Вікіпедія описує цю алею як дромос — церемоніальну дорогу завдовжки близько 2,7 кілометра, відкриту в стародавньому місті Фіви, що з'єднувала Карнак із Луксорським храмом, а обабіч неї стояли сфінкси та статуї з баранячими головами. Її призначення було релігійним: нею рухалися святкові процесії між двома храмами. Луксорський храм, за словами Вікіпедії, був присвячений відродженню царської влади й, імовірно, саме там коронували багатьох фараонів — реально чи символічно. Дорога, що з'єднувала великий дім бога в Карнаку з місцем оновлення царської влади, поєднувала дві половини східного берега в єдиний сакральний ландшафт.
Як її збудували й втратили
Будівництво розпочалося за Нового царства й завершилося в Пізній період, за Нектанеба I, який правив у 380–362 роках до н. е. Упродовж століть дорогу поховали під піском і пізнішими будівлями. Вікіпедія зазначає, що «Description de l'Egypte» 1809 року описувала її як 2 000 метрів завдовжки, облямовану понад 600 сфінксами, і що в Луксорі дорога лежала нижче рівня ґрунтових вод, що ускладнювало розкопки. Перший слід у Луксорі з'явився 1949 року, коли єгипетський археолог Мохаммед Закарія Гонейм знайшов вісім статуй поблизу храму, а подальші знахідки надходили протягом 1950-х і 1960-х років. З 1984 по 2000 рік було встановлено повний маршрут.
Сфінкси та барани
У статті первісні 1 057 статуй поділено на три типи: тіло лева з баранячою головою, повна статуя барана та сфінкс із тілом лева й людською головою, який становить найбільшу групу й облямовує дорогу до Луксорського храму. Фігури з баранячими головами пов'язані з Амоном, чиєю твариною був баран, — саме тому вони трапляються на підступах до його святилища. Статуї з людськими головами мають царські риси. Разом вони перетворюють дорогу на процесійну галерею — довгу низку вартових між двома великими храмами східного берега.
Повторне відкриття 2021 року
25 листопада 2021 року алею відкрили для публіки після реставраційних робіт, що тривали понад сім десятиліть. Вікіпедія фіксує церемонію з учасниками у фараонівському вбранні, симфонічним оркестром, світловими ефектами, танцюристами, човнами на Нілі та кінними екіпажами, і зазначає, що тоді алею облямовували 1 057 статуй, з яких 807 мали форму сфінкса, а 250 — баранячі голови. Захі Хавас назвав Луксор найбільшим музеєм просто неба — цей опис цитує стаття. Для відвідувача це означає довгий рівний підхід між рядами кам'яних тварин, особливо ефектний у підсвітці.
Місце цього в карнакському вечорі
Сторінка бронювання вечірнього відвідування Карнака описує світло й оповідь усередині Карнакського храму з приватним автомобілем, тож алея не входить до цієї пропозиції. Втім, вона є природним доповненням іншого вечора, адже дорога освітлена й веде від Карнака до Луксорського храму. Сприймайте її як додаткову опцію: запитайте у свого гіда або в місці проживання, чи прогулянка нею пасуватиме до ваших дат, і уточніть умови доступу на місці, оскільки вони можуть змінюватися. Якщо ви плануєте коротку подорож, вечір у храмі та один денний візит — це пріоритет, а алея радше приємний бонус, ніж обов'язковий пункт.
Поширені запитання
Яка довжина алеї?
Вікіпедія вказує відстань близько 2,7 кілометра між Карнакським храмом і Луксорським храмом.
Коли він знову відкрився?
25 листопада 2021 року, після реставрації, що тривала понад сім десятиліть.
Чому rams?
Баран був священною твариною Амона, головного бога Карнака.
Чи входить алея до вечірнього квитка до Карнаку?
Сторінка бронювання описує шоу всередині храму Карнак і не згадує алею, тож розглядайте це як окреме відвідування.
Джерела
- Avenue of Sphinxes: the processional road between Karnak and Luxor Temple
- Luxor Temple: the rejuvenation of kingship and its 1979 listing
- Karnak: the precinct of Amun-Re, its builders, dates and the Great Hypostyle Hall
- Thebes, Egypt: the east-bank temples, the west-bank necropolis and the 1979 listing
- Amun: the hidden god of Thebes
- GetYourGuide page for the Karnak sound and light show, read on 18 November 2026